Олександру Прогнімаку, лідеру партії „Зелені” . Публічне звернення молоді

Молодіжний журнал „Стіна” на прохання своїх читачів вирішив розібратися в політичних колізіях передвиборчої агітації і лозунгів популізму. Ретельно вивчивши кандидатів, історії їх професійного життя, програми нам лишилась незрозумілою лише позиція і історія реальних дій партії „Зелені”. Засоби масової інформації писали чимало про Олександра Прогнімака, але чомусь ці статті стосуються скоріше його фонду «Арт Інвест», а не захисту екології.

 Неодноразово піднімаючи у минулому в пресі питання проблем екології України, знищення її заповідних лісів і лук, порушення структури дна Дніпра тощо ми ні разу не чули, щоб партія, ідеєю якої в першу чергу є збереження екології допомогла у вирішенні болючих питань.
Де були ви, пане лідер партії Олександр Прогнімак, коли Коцюбинська селищна рада роздерибанила 100 га. Святошинського лісу і почала його вирубку? Де були ви, коли навколо Чернечого лісу розгорівся грандіозний скандал? Де були ви, коли „грошові мішки”, які кришує політична так звана еліта осушили і засипали піском, викачаним з Дніпра заповідні луки Кончі-Озерної?
Які реальні дії зробила ваша партія по рятуванню народного багатства під назвою ПРИРОДА УКРАЇНИ?
Сьогодні ви говорите, щоб ми обирали саме вас і пишете про пенсійний вік тощо, але нам потрібна партія, яка буде робити реальні кроки і відповідати своїми діями своїй назві… Ми далі не можемо жити з гаслом „Після нас хоч трава не рости…” – наше майбутнє у природних багатствах країни, у сприятливій екологічній ситуації, лише так ми збережемо найцінніше – життя і здоров’я.
Так що ж зробила партія „Зелені” для того аби завтра в нас було світлим? Чи зможете ви протидіяти тим, хто йде до владного корита аби знищувати і захоплювати все навколо заради миттєвої наживи?
Журнал „Стіна” оголосив конкурс дитячих малюнків „Світлий образ майбутнього планети” і ті роботи, які прийшли вже сьогодні свідчать про те, що наші діти бачать свою землю аж ніяк не такою, якою її роблять ті, хто оперує владою і великими грошима, а потім, прикриваючись культурою і назвою меценатство роздає невеличкі гранти талановитим студентам і відкриває картинні галереї. Найкращі картини в природі, яку в Україні майже знищено.
 
Координатор проектів Молодіжного журналу „Стіна”
Костилєва Наталія Валеріївна
 
P.S. Сподіваємося, що пан Прогнімак публічно відповість нам, адже бігборд із фотографіями мало говорить про реальні дії і чесноти тих, хто завтра хоче стати біля керма в управління цілою державою і її народом.
 

Київський апеляційний адміністративний суд 2 вересня розгляне справу за позовом Прокурора м. Ірпеня щодо Біличанського лісу

Київський апеляційний адміністративний суд 2 вересня розгляне справу за позовом Прокурора м. Ірпеня щодо скасування рішень Коцюбинської селищної ради, якими незаконно розширили межі селища та роздали лісові землі Київської громади мешканцям дніпропетровської області та місцевим  депутатам. Суд першої інстанції Прокурор м Ірпеня програв, оскільки не подав до місцевого суду докази лісогосподпрського призначення розданих земель.

Телеканал СТБ, реагуючи на прохання активістів, відправив запит на Святошинське лісопаркове господарство й отримав пакет документів, які підтверджують, що землевласником спірних земель є громада Києва, а землекористувачем Святошинське ЛПГ з 1956 року. Ці документи журналісти телеканалу відправили до Генеральної прокуратури України та прокуратури Ірпеня.

Завдяки активним діям коцюбинчан та журналістів у суді буде представник прокуратури Київської області. Хід розгляду справи Генпрокуратурою взято на контроль.

“Генеральною прокуратурою України доручено прокурору Київської області забезпечити участь у розгляді згаданої справи судом апеляційної інстанції, урахувавши при цьому доводи, викладені у Вашому журналістському запиті,” – йдеться у відповіді на журналістський запит телеканалу СТБ за підписом Начальника головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень (Генпрокуратура).

У прокуратурі області підтвердили, що на судовому засіданні 2 вересня буде їхній представник.

“Усе в нас є. Я думаю, проблем не буде з доказовою базою. Суд прийме законне рішення. Прокуратура захищатиме ліс в інтересах держави. Там буде наш найкращий кваліфікований представник,” – заявив Олег Кетов, начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах (прокуратура Київської області).

Коцюбинчани звернулися до народного депутата Ксенії Ляпіної, яка направила відповідне депутатське звернення до Генеральної прокуратури.

“Хочу наголосити, що рішенням № 689/22-5 Коцюбинське селищна рада порушила вимоги частини 2 статті 174 Земельного кодексу України, відповідно до якої рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Враховуючи викладене, відповідно до ст.ст. 16,17 Закону України “Про статус народного депутата України”, надсилаю зазначене колективне звернення Колісник_В.І. та Федорів_І.П. для розгляду, організації всебічного та об’єктивної перевірки викладених у ньому фактів та відповідного прокурорського реагування,” – йдеться у зверненні.

Поки питання вирішується в судах, мешканці Коцюбинського, Києва, Ірпеня, Бучі продовжують збір підписів, щоб надати лісу високий природоохоронний статус Національного парку, щоб жодна місцева влада не змогла в майбутньому роздавати в приватну власність рекреаційний ресурс України.

Головувати у суді 2 вересня буде Суддя Костюк Любов Олександрівна

Прокуратура Київської області притягнула селищного голову Вадима Садовського до адміністративної відповідальності

 
Прокуратура Київської області притягнула Коцюбинського голову Садовського до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Підставами для складання адміністративного протоколу послугували матеріали про порушення ним вимог п. «а” ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а саме незаконне одержання премій та надбавок в сумі 12 396 грн.

За результатами розгляду адміністративної справи за участю прокурора постановою Подільського районного суду м. Києва на коцюбинського селищного голову Вадима Садовського накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 03.10.2008.

Виходить, що в той час, як Вадим Садовський роздав прадавній ліс мешканцям Дніпропетровської області та депутатам селищної ради, він себе за таку діяльність незаконно преміював.

Обговорення змін до Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію



Держкомзем оприлюднив (заявлена дата — 21 серпня 2010 року) проект змін до Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів для обговорення. Метою внесення змін є приведення Положення у відповідність до чинного законодавства. Проект доступний ТУТ

Зауваження та пропозиції надсилати до 20 вересня 2010 року за адресою: вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03680, або за електронною адресою: 420di@ukr.net

Біличанський ліс. Мовчання Президента.

Глава держави зберігає спокій
«Після особистої зустрічі з вами я звертався до Вас із надією, що у зв’язку з Вашими запевненнями на цій зустрічі та публічними заявами про рішучу боротьбу з корупцією і повернення державі незаконно привласнених земель та лісових угідь Вами буде покладено край беззаконню, — пише Президентові України народний депутат Григорій Омельченко. — Та з часом все більше переконуюся, що ваші заяви та запевнення є голослівними». На думку Омельченка, влада просто не може ефективно робити те, що неодноразово проголошувала: не на словах, а на ділі боротися з корупцією.
Прикладів можна навести безліч. Скажімо, ні Президент, ні уряд не відреагували на подання Генпрокурора Олександра Медведька «Про усунення порушень вимог земельного законодавства», яке той особисто відіслав Віктору Януковичу та Кабінету Міністрів ще 20 травня нинішнього року.
Швидкий на розправу Янукович чомусь абсолютно не реагує як на численні газетні публікації про незаконне привласнення сотень гектарів землі і лісу в Київській області, так і на повне ігнорування таких випадків із боку правоохоронців. Причому серед осіб, яких підозрюють у здійсненні злочинів, — нардепи та навіть члени уряду. На перший погляд, виглядає дивно, що влада «регіоналів», яка активно виводить на чисту воду чиновників уряду Юлії Тимошенко, не скористалася таким чудовим подарунком — фактами багатомільйонної земельної корупції її команди. Але якщо придивитися ближче, починаєш розуміти: ниточки тягнуться значно далі, ніж уряд Тимошенко. Адже у корупційних, злочинних діях із розбазарювання української землі замішані й урядовці Прем’єра Януковича.
«А заодно приватизуємо й Дніпро!»
Сьогодні вже очевидно: «земельна мафія» — це не гіпербола і навіть не метафора, а реальна загроза для існування нашої держави. Від неї страждають громадяни, конституційні права яких порушуються, забруднюється довкілля, адже по–варварськи вилучені землі нещадно експлуатують, а також не розвивається, як належить, аграрний сектор економіки.
Колишній заступник начальника Головного управління Держкомзему у Київській області Юрій Вязьмітінов наводить документально підтверджені факти приховування керівництвом Держкомзему порушень законодавства своїми підлеглими у територіальних відділах цієї структури. Збитки від вирубки лісів першої категорії, намиву прибережних смуг Дніпра, знищення заповідних екосистем становлять 250 млн. гривень.
Ось найпростіша схема, за якою ділки крадуть … Дніпро. «За документами, земельні ділянки виділяються на підставних осіб пенсійного віку, які не те що не були членами кооперативів, а навіть іноді не знають про їх існування. Тоді вступає в дію важка артилерія в іпостасі чиновників Держкомзему та Держводгоспу. Перші швидко видають державні акти на водні плеса, а другі, використовуючи державні бюджетні кошти на поглиблення русла Дніпра та укріплення берегової смуги, намивають величезні території на місцях колишніх нерестилищ. А суди тихою сапою потроху легалізовують споруди нібито пересічних пенсіонерів, розміщених у так званих «царських селах», — пише Вязьмітінов. Факти, викладені ним, добре відомі: статті «Четвертий вимір» та «Куди ми йдемо…» з’явилися ще торік. І знову — жодної реакції.
Що це, як не кругова порука та надвисокий рівень корупції в органах державної влади?
Чиновник і посадити може?
Держкомзем у нас — це не просто каста недоторканних. Це структура, яка цинічно дозволяє собі визначати, як працюють контролюючі структури і чим має займатися уряд та навіть Рада національної безпеки та оборони. Ось, скажімо, лист керівництва комітету: «Держкомзем розглянув лист ГоловКРУ та повідомляє: викладена у ньому інформація є поверховою та не достовірною. А тому … не може слугувати підставою для розгляду на РНБО питання ефективності державної політики у сфері регулювання земельних відносин…». Ось так, не більше і не менше! Тобто факти зловживань, які виявили ревізори, землевпорядники вважають недостовірними, неправомірними і такими, що перевищують службові повноваження працівників КРУ. А тому бити в набат на РНБО з цього приводу вважають зайвим… Тобто крадуть вони в межах норми, навіщо зайнятих людей тривожити.
Але найцікавішим є лист екс–заступника голови Держкомзему Михайла Томахіна до колишнього заступника Генпрокурора Тетяни Корнякової. Суть листа: покарати ревізорів КРУ за те, що вони знайшли порушення в роботі Держкомзему. «Просимо вас, шановна Тетяно Всеволодівно, доручити перевірку фактів протиправної (виділено нами — Ред.) діяльності посадовців КРУ та притягнути винних осіб до відповідальності. Про вжиті заходи реагування прошу поінформувати Держкомзем», — чиновник не моргнувши й оком дає вказівки прокуратурі з проханням активніше переслідувати його кривдників. Причому аби прокурори не надто морочили собі голову, що робити з непокірним КРУ, Держкомзем їм це популярно пояснює: вважати результати перевірки недостовірною інформацією, роботу ревізорів — неправомірною, а керівника управління Петра Андреєва — звільнити з посади! Ні більше ні менше. Подібного театру абсурду навмисно й не придумаєш.
«Виходить, що не Президент України є гарантом прав наших громадян, не Прем’єр–міністр, навіть не Верховна Рада, а … кілька керівників Держкомзему, які самі вирішують, які закони на них діють, а які — не діють. Перевіряти їх діяльність чи краще не треба, належить земля Київської області її мешканцям чи її можна подарувати дружинам та іншим родичам своїх підлеглих», — каже Григорій Омельченко.
«Дерева є, але лісу не бачу!»
Серед інших оборудок виділяється й така! Нашими чиновниками незаконно виділено 72 гектари лісів першої категорії у смт. Коцюбинське Києво–Святошинського району — на околиці столиці. При цьому Коцюбинська селищна рада не мала повноважень самостійно змінювати межі населеного пункту за рахунок земель, на яких розташований ліс і які належать до території міста Києва. Не мала підстави передавати ці земельні ділянки у приватну власніть 501 фізичній особі — оскільки ці землі не належать до комунальної власності селищної ради.
Де–факто у рішеннях ради — спроба знищити рекреаційну зону, розграбувати Біличанський ліс, який є невід’ємною частиною «зеленого кільця Києва». Та водночас — грубе порушення законодавства України. І своєрідні чиновницькі хитрощі: слуги народу замість унікального лісу найвищої, першої, категорії, бачать … «територію, вкриту деревиною». «А отже, — пише тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділу Держкомзему України у місті Ірпінь І. Іванов своєму безпосередньому керівництву, — немає жодних підстав вважати, що деревинна рослинність на відведених землях є лісом».
Влада також позбавила права власності на землю Бориспільського району Київської області 280 працівників соціальної сфери с. Проліски та Щасливе. «Роздерибанено», тобто незаконно передано право власності та на користування 200 гектарів (!) землі на острові Муромця.
Симбіоз рослин і тварин проти поєднання чиновника та грошей
Якщо хтось не знає: на легендарному Муромці облаштовували свої шатра билинні богатирі перед тим, як з’явитися перед князем Володимиром. Або, за іншою версією, острів назвали так на честь Іллі Муромця, який звільнив від усякої нечисті розташоване на острові урочище Чорторий. І сьогодні це унікальне місце просто пішло з молотка.
А невдовзі останній шлях Муромця повторили заповідні території Чернечого лісу села Лісники Києво–Святошинського району. Під забудову пішла заповідна територія — із вирубкою та знищенням рослин, які занесені до Червоної книги, які зникають як вид і є частиною симбіозу рослин і тварин на цій території, тобто є запорукою виживання видів.
У Кримінальному кодексі України є навіть цілий розділ, присвячений відповідальності за злочини проти довкілля — майже 20 статей. У нашому випадку маємо дивовижну «сплячку» закону: факти порушень виявлені, підозрювані, тобто, власники земельних ділянок, відомі, а відповідати — нікому.
Причину, втім, з’ясувати неважко. Адже землі виділили не просто 16 громадянам України, а дуже і дуже непростим у нашій державі людям. У першій трійці — особи, родичів яких, виявляється, досі пам’ятає вся країна. За дивним збігом обставин, це пані Раїса Вишневська — сестра дружини колишнього першого віце–прем’єр–міністра Олександра Турчинова. Отримав «золоту землю» також пан Володимир Петрович Крупко — син екс–міністра Кабінету Міністрів Петра Крупка — дуже близької людини до «Юлі». А також пані Оксана Сергіївна Чеботар — донька колишнього заступника міністра Кабінету Міністрів Сергія Чеботаря. Безпосередньо факт злочину «відмазував» батько щасливої власниці наділу пан Чеботар.
І, треба визнати, виходило це в нього та інших чиновників зовсім і зовсім непогано. Справу немов би окутав туман таємничості: почали зникати документи, з довідок — щезали факти, а людей, які виявили та оприлюднили ганебні факти намагалися представити громадськості такими… ну трохи несповна розуму. Піком розвитку подій стало відкликання інформації про виділення землі з депутатського звернення народного депутата України Сергія Пашинського. А допоміг цьому відкликанню … той самий пан Чеботар.
 
Могли купити. Але навіщо?
До речі, за даними ЗМІ, син Крупка трудився у структурі «Нафтогазу», а донька Чеботаря — засновниця фірми, що спеціалізується на транспортному обробленні вантажів на митному переході Краківець у Львівській області. Іншими словами, гроші у цих високопоставлених нащадків були. Але вони не стали купувати для себе ділянки на вторинному ринку, а отримали їх задаром — у Чернечому лісі. Причому, можна сподіватися, що отримали вони не по 25 соток, а значно більше, — оскільки частина сусідів — типові підставні особи.
Коли інформація вийшла з–під контролю, дуже віртуозно вчинив, покриваючи колег–злочинців, і сам пристрасний борець із несправедливістю, колишній віце–прем’єр Олександр Турчинов. Отримавши інформацію про зловживання, точні факти махінацій працівників Держкомзему, один з лідерів БЮТу … перенаправив цей лист у Держкомзем. Нехай, мовляв, хлопці самі себе покарають!.. Ну і щоби сестру дружини ніхто особливо не турбував. У Держкомземі влаштували серйозні з’ясовування стосунків. Але вимагали покарати не порушників, а працівників, які донесли інформацію до віце–прем’єра Турчинова. Тому що, мовляв, а яке вони мали право перевіряти?! І таки видали наказ про притягнення до відповідальності автора витоку інсайдерської інформації.
Кричущі факти неодноразово повідомляли Президенту Вікторові Януковичу, але той, мабуть, вирішив пожаліти своїх непримиренних політичних опонентів. Таке дивне благородство навіть якось насторожує.
 
«Шостий, бачиш ділянку? Атакуй!»
На цьому тлі вже якось навіть не шокує інформація, що Держкомзем неефективно використав кошти Стабілізаційного фонду і тим самим завдав державі збитків на 200 млн. грн.! Чиновники надали дозвіл на днопоглиблювальні роботи на мілководді Кременчуцького водосховища — аби намити … зону відпочинку в межах Свидівоцької сільської ради. Збитки рибного господарства — понад 40 млн. гривень!
Власне кажучи, безлад в органах Держкомзему пояснити неважко. Ось висновок Генеральної прокуратури України: «Керівниками головних управлінь у Дніпропетровській, Івано–Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Чернігівській областях, містах Києві та Севастополі призначено осіб, які не мають відповідної освіти, спеціальності та стажу роботи за фахом. Це викладачі історії, льотчики, менеджери, інженери–електрики, економісти, будівельники тощо».
Бурхлива діяльність держкомземівських чиновників на місцях знайшла відображення у … кримінальних справах. Щодо перших керівників територіальних органів комітету місцеві прокуратури порушили 5 справ — у Криму, на Івано–Франківщині, Львівщині, Чернігівщині. Яскраво «засвітився» виконувач обов’язків начальника Обухівського управління земельних ресурсів Київської області, який підробив державні акти на право власності на земельні ділянки. Як наслідок, з державної власності вилучили 8 га земель — і завдано збитків на 7,5 млн. гривень.
Але найцікавіше, що керівництво Держкомзему різними шляхами — щонайменше про один із них ми вже розповіли вище — переконало керівництво уряду знищити свого найлютішого ворога — Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель. Разом з усіма його територіальними органами. А нема контролю — не видно й зловживань. Тим паче що створений замість інспекції департамент є структурним підрозділом Кабміну, який підпорядковувався чиновникам, що завзято розкрадали заповідні землі. А тому особливого бажання влаштовувати перевірки, звичайно ж, його працівники не мають: аби й їх не спіткала доля попередників. «Утричі зменшилася кількість перевірок, вжитих заходів, стягнених штрафів та направлених матеріалів до правоохоронних органів», — скаржиться Генпрокуратура і наводить статистику: понад 80% порушень, виявлених у нинішньому році, залишилися неусунутими. І це при тому, що загальна кількість інспекторів зросла на 600 осіб.
 
Держакти на «чорному» ринку
Багато хто пам’ятає передвиборчу акцію з безоплатним оформленням громадянам державних актів на право власності на землю — за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Ініціатором її був саме Держкомзем. Тож сьогодні вже можна проаналізувати результати цієї акції. За попередніми висновками фахівців ГоловКРУ, із запланованих до видачі громадянам 6,4 млн. держактів видано близько мільйона документів. Це становить 17% усієї роботи.
Але питання у ревізорів є не тільки до кількості, а й до якості цих актів. Порушуючи всі правила, керівники Держкомзему залучали виконавцями сторонніх осіб. Іноді — з дуже сумнівною кваліфікацією. Як наслідок, у вже готових документах виявили величезну кількість помилок: невідповідність площ ділянок, плутанина у даних землевласників, спотворені назви населених пунктів тощо. Через це значну частину актів просто–напросто не зареєстрували. Тільки в Криму з підготовлених 9,1 тис. документів зареєстрували всього … 540 земельних актів. У Кіровоградській області повернуто назад 1,7 тисячі підготовлених документів.
Притчею во язицех стали постійні крадіжки бланків державних актів. Так, на Буковині службові особи, які мали доступ до сейфів, викрали 500 комплектів бланків. Збитки державі — 134 тис. гривень. Справу за подібним фактом порушено також у Волинській області. До речі, на «чорному» ринку один комплект бланків коштує 500 доларів.
 
А ви досі не знаєте, які причини підтоплень?!..
Безмір у земельних відносинах пересічну людину може шокувати. У Макарівському районі управління Держкомзему разом із працівниками райдержадміністрації «роздерибанили» 38,4 гектара лісу. І поміняли призначення на ведення особистого селянського господарства — у межах Колонщинської сільської ради. Через це держава втратила 1,4 млн. гривень. Прокуратура порушила кримінальну справу, і через суд держава сподівається отримати землю назад, скасувавши акти на право власності. А в курортному Миргороді щасливим громадянам виділили 1,9 га земель водного фонду. На суму 145 тис. гривень. Слідство триває.
Загалом за протестами прокурорів у минулому і нинішньому роках скасовано майже 11 тисяч актів Держкомзему. У Криму руки земельних чиновників тягнулися до 21,6 гектара земель у Ялтинському районі. Передбачалося викроїти там 200 земельних ділянок для дачного будівництва. А у Мар’їнському районі Донецької області у власність громадянам намагалися передати 68 гектарів землі, яку вже орендувала агрофірма «Агротіс».
Структури Держкомзему сприяють наданню в оренду та навіть у власність — під забудову (!) — прибережні захисні смуги. Процедура беззаконня — до геніальності проста. Межі цих смуг не виносять в натуру — і відповідно, не забезпечується дієвий контроль за їхнім цільовим використанням. Станом на сьогодні у натуру винесено лише 86 тис. км смуг — 19,7% від їх загальної площі! Найгірша ситуація в Криму, періодично затопленому Закарпатті, а також Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Херсонській областях. Десятки тисяч кілометрів земель, які мають отримати статус водного фонду, тобто для захисту територій від затоплення, незаконно відносять до інших категорій — а потім їх надають комерційним структурам, громадянам. Для дач, кафе і шашличних.
Останній випадок — Бердянська міжрайонна природоохоронна прокуратура Запорізької області направила до суду кримінальну справу щодо начальника відділу архітектури та містобудування місцевої райдержадміністрації, який незаконно погодив проекти відведення земельних ділянок на узбережжі Азовського моря площею два гектари.
 
Який же парк без гаражів?
Інколи цинізм землевідвідників просто шокує. Вони без оглядки на муки совісті вилучають землі заповідників і … будують гаражі. Гучний випадок трапився у Криму. Ялтинські чиновники відкроїли трохи парку–пам’ятника «Місхорський» для гаражного будівництва. Подібні випадки раніше виявили прокурори Одеської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Але і це ще не все! Земель історико–культурної спадщини в Україні всього лише 6,9 тис. гектарів. Але через те, що немає чітко встановлених меж пам’яток історії та археології, такі території часто стають жертвами інтересу комерційних структур. У Рівному колишній начальник управління культури місцевої облдержадміністрації одноосібно — хоча це заборонено законом — вилучив шматок земельної ділянки … в обласного музично–драматичного театру. На центральній Театральній площі. Кримінальну справу також порушено.
На Дніпропетровщині голова місцевої райдержадміністрації без згоди користувача — місцевого лісництва — надав 1,6 гектара земель із лісового фонду у користування місцевому приватному підприємцю. Для обслуговування баз відпочинку. І таких прикладів, коли земля, яка у нашій державі все ще належить народові, щезає, розчиняється, мов крізь пальці, можна наводити безліч. Подібних «дрібних» порушень у нас уже ніхто й не рахує: розкрадання землі у нас стало вже звичним явищем. Але найдивовижніше, що ніхто не звертає увагу й на оборудки, які у цивілізованому суспільстві призвели б, щонайменше, до цілої низки гучних відставок.
РОЗОРАНІ ПАМ’ЯТКИ
Юлія Тимошенко плюс Партія регіонів — проти Микити Кожум’яки
Один із таких цинічних злочинів — дерибан спадку Микити Кожум’яки. Матеріал під однойменною назвою ще в березні нинішнього року з’явився на сайті «Українська правда». Свого часу, — пише автор дослідження журналістка Тетяна Чорновіл, — Україною тяглися оборонні насипи. Їхня довжина — тисячі кілометрів, а походження відображене навіть у казках. Про богатиря Микиту Кожум’яку, який запряг у плуг Змія, і тварюка, мовляв, хвостом наорала довжелезні і височенні вали.
Проте вали існували і були таким собі вітчизняним аналогом Великої Китайської стіни. Фрагмент валів найкраще зберігся поблизу столиці, у межах адміністративного Києва, між селами Круглик та Ходосівка. Вал тут не лише сягає 9 метрів висоти, але й має найбільш стародавнє походження, ще скіфської доби.
Здавалося б, ще один шанс розвивати потенціал Києва–туристичного, як зробили б у будь–якій державі, яка дбає про свою історію. Тим паче що городище, яке розкинулося на двох тисячах гектарів у період приблизно 800 років до нашої ери, занесено в перелік об’єктів національного значення. Укладений, до речі, Кабінетом Міністрів. Та й на вигляд вал справляє грандіозне враження. Проте цей же самий Кабмін не просто не подумав про збереження валів, а … просто віддав пам’ятник історії у приватні руки. І замість унікального музею там, очевидно, збудують черговий торговельний центр. Підстави до песимізму дає той факт, що по сусідству у селі Хотів екскаватори переорали аналогічне скіфське городище, яке опинилося у приватних руках.
За документами, Змієві Вали поблизу Ходосівки площею 14 га стали приватною власністю СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Засновниками фірми є суцільні офшори, але, за твердженням видання, насправді ним володіють відомі земельні магнати: депутат Партії регіонів Василь Хмельницький та депутат Київради Андрій Іванов. «Хотівський» став власником Валів у досить сумнівний спосіб. Ця фірма отримала державний акт на право власності (цільове призначення — для захисних насаджень) у липні 2008 року. Підставою для отримання стало … рішення Франківського районного суду Львова. Причому сумнівним виглядає не тільки рішення далекого від Києва суду, а те, що цей суд такого рішення … не ухвалював! І у рішенні, на яке посилається начальник управління земельних ресурсів Києво–Святошинського району Вадим Литвин, йдеться всього лише … про стягнення боргу агрокомбінатом з громадянина Володимира Пилка у розмірі 150 гривень. Дико, але такого приводу вистачило, аби влада видала «Хотівському» документ на право власності на 80 га. Причому державні акти були виготовлені та підписані навіть без розробки проекту землеустрою.
Цікаво, що земля відійшла до одного із спонсорів Партії регіонів — за сприяння влади (!) — коли Кабмін очолювала Юлія Тимошенко. А сумнівні акти агрокомбінату підписував чиновник, близький до Петра Порошенка. Тож опоненти при владі не є перешкодою для любителів земельки. Простежити це можна за рішеннями судів. Спочатку Феміда кілька разів скасовувала рішення про приватизацію, але потім змінила свою точку зору. Сталося це тоді, коли в коаліцію до Тимошенко ввійшов Блок Володимира Литвина і, крім усього іншого, отримав за коаліційною квотою Держкомзем. А позаяк депутат Партії регіонів Василь Хмельницький є також основним спонсором політичної сили спікера, його земельні інтереси стали більш захищеними. Тепер же цей бізнесмен має цілу низку своїх людей в уряді.
Тож зв’язки «земельної мафії» сьогодні сильні, як ніколи. Як наслідок, Україна вже втратила Чернечий ліс. Майже 10 гектарів його вже спиляли. Змієві Вали втрачені напевно. І це лише найрезонансніші приклади. А інші, менш помітні історії розкрадання землі, відбуваються у нас тихо–мирно. Хоча й дуже масово.

Автор: Олег ГАНСЬКИЙ
Источник: Україна молода, Номер 156 за 26.08.2010